ті-ві

[othersideofwind]

Із чим у вас асоціюється вираз "поза очі"?

У мене це завжи асоціювалося із чимось критичним чи негативним, що говорять про людину, за її відсутності (за спиною, поза очі), ненаважуючись сказати їй це в обличчя.
Говорити можуть, звичайно, і хороше. Але хороше не бояться сказати і увічі.
Тому "поза очі" має переважно негативний контекст.

Це підтверждує і літерартура. Мені не вдалося нарити прикладів "позитивного" використання виразу (якщо хто знає - пліз, пишіть у комментарях).

"Я їх добре знаю. Далися вони мені взнаки, їдять, п’ють у вас і вас судять та гудять поза очі. В вічі такі добрі та привітні, а поза очі глузують з вас, докладають жартів та піднімають вас на сміх."
(с) Іван Нечуй-Левицький.

"А от ніс (для баришень скандал!)... ніс — головка від цвяшка: кирпатенький
(“Кирпик!” — казали й так, поза очі тільки)."
(с) Микола Хвильовий.

"“Почуття окремішності своєї від “кацапів” було у наших священиків зовсім ясне й виразне. Я пригадую дуже добре, як неприязно вони зустріли в своїм гурті священика, присланого в одно із недалеких від нас сіл із якоїсь російської єпархії. Ніколи не чув я, щоб поза очі називали його на ім’я чи на прізвище: назва для нього була одна — “кацап”".
(c) Микола Галаган.

"В очі добра — поза очі відьма!"
(с) Григорій Тютюнник.

"Алла (Горська) була душею Клубу, його мотором та організатором. Усім подобалась її прямота: якщо вже вона щось говорила, то увіч, без дублів поза очі."
(с) Лесь Танюк.


До чого я все це?
До того, що ніяк не втямлю сенсу програми "Позаочі".

Подивилася випадковим вибором кілька програм.
Перша, на яку вперше натрапила - із Віктором Медведчуком.

Важко знайти більш неоднозначну і суперечливу людину, про яку поза очі ТАКЕ говорили, що не на одну програму вистачить.
До самого кінця програми я чесно чекала, що ось "солодке" скінчиться і нарешті хоч хтось скаже про Медведчука те, про що всі говорили на кухні і в автобусі, але майже не говорили з екрану.
Але ні. Жодного слова.
Про Медведчука усі коментатори говорили тільки добре і приторно солодке.
Настільки солодке, що я почала вірити: Медведчук - реально ангел. У нього під костюмом заховані крила. І одразу після програми він їх розправить і злетить.
Мій погляд шукав у студії пір"їнки. Чи німб на головою Медведчука.

Я не люблю солодкого. Після цієї програми мене ледь не обсипало діатезом. І я довго не могла повернутися до того, щоб знову подивитися цю передачу.
Пропустимо інших героїв.

Зовсім недавно знову натрапила на цю програму. У гостях був не менш неоднозначний персонаж - Євген Червоненко.
І знову те саме: тільки солодке, приємне. Таке, що від приторності аж на сльозу пробиває. І героя програми, і глядача.
Такий безгрішний і прекрасний, що ніхто поза очі жодного критичного слова не знайде сказати.

І ведуча така "прєдупрєдітєльна" - шо-б-не-дай-же-ж-боже не зобидити гостя некоректним чи різким (а-яй!) запитанням.

Пропоную каналу К1 терміново перейменувати програму.
Бо її зміст однозначно не відповідає назві.
Або на каналі глядачів тримаються за даунів.