Спогади про МЗС
8/11/07 16:20Колись - в кінці 1990-х - на початку 2000-х - по долгу, так скать, служби, я часто ходила в МЗС. В т.ч. на їхні "традиційні" вівторкові брифінги.
От чесно - нудота була страшна.
У чиновника, що вів ті брифінги (мені здається, що йому самому то було нудно й не цікаво), була папка, в якій містилися усі-усі відповіді на усі-усі можливі запитання.
Коли хтось із журналіств щось запитував (будь про що - про позицію України щодо конфлікту в Конго, про "зазіхання" на Зміїний, про деталі справи українського громадянина Х. у Польщі, які обіцяло "тримати на контролі" консульство України в Польщі.....). Після озвучення будь-якого запитання, самого навіть найнесподіванішого, чиновник відкривав свою папку, перегортав в ній листочки із якимось текстом, витягав із тих стосиків один "підходящий" і зачитував "Хочу вас повідомити, що позиція Міністерства закордонних справ України щодо цього питання наступна..." Далій йшов якийсь набір слів із підручника типу "Настольная книга дипломата", розділ "Общение с прессой", із якого було зрозуміло лише "що міністерство стоїть на тому, що..." і що "ми тримаємо це питання на контролі і повідомимо вас про деталі пізніше".
Пізніше, як це взагалі буває в житті (не тільки в МЗС-івському), ніколи не наставало.
Щоб ви розуміли всю глибину, всю прірву тої нудьги, я розкажу вам один випадок.
Час від часу на брифінги приходили якісь п'яті секретарі посольств, якщо протягом тижня траплялося щось, що на думку посольства, могло бути прокоментоване в МЗС (підозрюю, що ходили вони на ті брифінги через те, що так було легше отримати реакцію ніж "по официальным дипломатическим каналам", звісно якщо подія не екстра-ординарна).
Так от одного такого тижня прийшов черговий такий секретар якогось посольства. Сів собі в куточку зали. Речник МЗСу зачитує свої листочки, коментарі і повідомлення. Журналістів може з вісім слухають, дипломатично прикриваючи зівання.
Раптом в залі починають звучати дивні звуки. Всі розгублено озираються. Розуміють, що це з того куточка, де сидить представник посольства. Найближчі сусіди кидаються до нього. Чиновник спішно наливає водички, бо всі думають, що людині зле.
Але виявляється, що посольський представник просто заснув і почав хропіти.
Це я до чого згадала.
Полізла на сайт МЗС знайти потрібну інформацію.
Там окремим пунктом меню "Брифінги".
Цікаво, чи вони досі такі нудні?
Чи може там врешті змінилися люди, і тепер на тих брифінгах вже страшно заснути, шоб не пропустити щось цікавеньке?
ПС: Ще згадала один "фінт" від МЗС.
Як я вже згадувала, зазвичай на брифінги приходило небагато журналістів - тільки із інформагенцій та ті, кому потрібен терміновий коментар, а на місці є шанси отримати його швидше ніж через написання запитів.
От одного разу прийшли журналісти якогось телеканалу, бо їм треба в поточний випуск новин реакція МЗС з якогось актуального питання (щось там таке було сталося). Їх "попросили" почекати: спочатку брифінг, потім "по личным вопросам".
Вони терпляче висиділи годину брифінгу.
Потім підходять до речника, мовляв, коментар, ви ж обіцяли...у нас випуск...
А він і каже: "позицію МЗС із цього питання я коментував на минулому брифінгу. Аби ви, Андрію, ходили на наші брифінги, вам би не довелося зараз мене про це питати".
Апеляція щодо нової якоїсь деталі по справі, та врешті те, що телевійзіники-новинники не можуть собі дозволити ходити на всі брифінги і конференції і сидіти на них "від і до" лишилася поза увагою.
"Мені немає що додати до того, що я сказав минулого разу", - сказав чиновник і зник у дверях.
От чесно - нудота була страшна.
У чиновника, що вів ті брифінги (мені здається, що йому самому то було нудно й не цікаво), була папка, в якій містилися усі-усі відповіді на усі-усі можливі запитання.
Коли хтось із журналіств щось запитував (будь про що - про позицію України щодо конфлікту в Конго, про "зазіхання" на Зміїний, про деталі справи українського громадянина Х. у Польщі, які обіцяло "тримати на контролі" консульство України в Польщі.....). Після озвучення будь-якого запитання, самого навіть найнесподіванішого, чиновник відкривав свою папку, перегортав в ній листочки із якимось текстом, витягав із тих стосиків один "підходящий" і зачитував "Хочу вас повідомити, що позиція Міністерства закордонних справ України щодо цього питання наступна..." Далій йшов якийсь набір слів із підручника типу "Настольная книга дипломата", розділ "Общение с прессой", із якого було зрозуміло лише "що міністерство стоїть на тому, що..." і що "ми тримаємо це питання на контролі і повідомимо вас про деталі пізніше".
Пізніше, як це взагалі буває в житті (не тільки в МЗС-івському), ніколи не наставало.
Щоб ви розуміли всю глибину, всю прірву тої нудьги, я розкажу вам один випадок.
Час від часу на брифінги приходили якісь п'яті секретарі посольств, якщо протягом тижня траплялося щось, що на думку посольства, могло бути прокоментоване в МЗС (підозрюю, що ходили вони на ті брифінги через те, що так було легше отримати реакцію ніж "по официальным дипломатическим каналам", звісно якщо подія не екстра-ординарна).
Так от одного такого тижня прийшов черговий такий секретар якогось посольства. Сів собі в куточку зали. Речник МЗСу зачитує свої листочки, коментарі і повідомлення. Журналістів може з вісім слухають, дипломатично прикриваючи зівання.
Раптом в залі починають звучати дивні звуки. Всі розгублено озираються. Розуміють, що це з того куточка, де сидить представник посольства. Найближчі сусіди кидаються до нього. Чиновник спішно наливає водички, бо всі думають, що людині зле.
Але виявляється, що посольський представник просто заснув і почав хропіти.
Це я до чого згадала.
Полізла на сайт МЗС знайти потрібну інформацію.
Там окремим пунктом меню "Брифінги".
Цікаво, чи вони досі такі нудні?
Чи може там врешті змінилися люди, і тепер на тих брифінгах вже страшно заснути, шоб не пропустити щось цікавеньке?
ПС: Ще згадала один "фінт" від МЗС.
Як я вже згадувала, зазвичай на брифінги приходило небагато журналістів - тільки із інформагенцій та ті, кому потрібен терміновий коментар, а на місці є шанси отримати його швидше ніж через написання запитів.
От одного разу прийшли журналісти якогось телеканалу, бо їм треба в поточний випуск новин реакція МЗС з якогось актуального питання (щось там таке було сталося). Їх "попросили" почекати: спочатку брифінг, потім "по личным вопросам".
Вони терпляче висиділи годину брифінгу.
Потім підходять до речника, мовляв, коментар, ви ж обіцяли...у нас випуск...
А він і каже: "позицію МЗС із цього питання я коментував на минулому брифінгу. Аби ви, Андрію, ходили на наші брифінги, вам би не довелося зараз мене про це питати".
Апеляція щодо нової якоїсь деталі по справі, та врешті те, що телевійзіники-новинники не можуть собі дозволити ходити на всі брифінги і конференції і сидіти на них "від і до" лишилася поза увагою.
"Мені немає що додати до того, що я сказав минулого разу", - сказав чиновник і зник у дверях.
Tags:
(no subject)
8/11/07 15:30 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:35 (UTC)Вроді й не нудно, але все рівно те не по темі, "это вас не касается, это не играем, а здесь жирное пятно", а про це я розказував на минулому брифінгу...
Невже це неможливо викорінити? А тільки вгризатися зубами навіть з найпростіших питань?
(no subject)
8/11/07 15:38 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:44 (UTC)Щодо літака, нагадало:)))
Одна моя викладачка колись прийшла на лекцію у дуже веселому настрої, дуже вже щось її насмішило по дорозі на роботу. І от вона заходить, продовжує нестримно сміятися, тоді робить пазу і каже "ой, не обращайте на меня внимания, я еще из троллейбуса не вышла". І продовжує ще хвилин п'ять сміятися.
(no subject)
8/11/07 15:52 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:33 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:37 (UTC)А сенс тоді, якщо питання "не по формє"? Інформувати можна й оперативними розсилками релізів та оновленням на сайті в режимі реального часу...
(no subject)
8/11/07 15:39 (UTC)Як знайду вдома одну з тих книжок, зроблю фотокопії того розділу, вивішу в щоденнику.
(no subject)
8/11/07 15:43 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:46 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:47 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:55 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:46 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:55 (UTC)(no subject)
8/11/07 15:59 (UTC)