паролі-явкі-адрєса

[othersideofwind]

Погано мати мільйон різних реєстрацій на неті.
А ще гірше - мати до них два мільйони супер-складно-комбінованих паролів...

На певному етапі ти ловиш себе на тому, що не пам'ятаєш яка саме із комбінацій дозволить тобі увійти на сайт банку, а яка - дасть доступ до служби прокату дисків.

В якийсь момент, навіть коли ти впевнений, що пам'ятаєш пароль до одного зі своїх імейлів, бо ти ж набираєш його принаймі раз на день, так от в якийсь момент імейл тобі каже, що твій пароль неправильний. І ти розумієш, що - от блін - ти щойно "на автопілоті" набрав пароль від іншого мейла, а не від цього, в який намагаєшся залогінитися зараз.

Всі служби безпеки сайтів радять не записувати паролі.
Але коли в тебе мільйон реєстрацій і два мільйони супер-складно-комбінованих паролів, то без записування принаймі по якихось групах вже просто не обійтися.

Колись у нас вдома був великий красивий (майже казковий) ключ до однісінької великої поштової скриньки. Ключ висів на веранді біля вхідних дверей на гвіздочку. І великої поштової скриньки вистачало для двох десятків газет і півтора десятка журналів, які батьки виписувати кожен для себе, для всієї родини і тобі - малечі. Щоправда, під час поїздок у відпустки доводилося просити сусідку забирати пошту двічі на день, бо інакше вона в ту велику поштову скриньку не вміщалася. І поштарка сварилася, що їй же нікуди класти вже вечірню пошту, якщо ми не забрали вранішню та обідню.

Тепер кожен має по кілька імейлів. Кожен поважаючий себе провайдер вважає своїм обов'язком зняти будь-які розумні і нерозумні обмеження на розмір твого особистого екаунта в "милі". Ти "забираєш" пошту зі всіх своїх "мил" принаймі раз на день, а найчастіше - десяток разів на день. Але вже недостатньо мати до всіх цих віртуальних поштових ящиків одного великого красивого ключа, що висить біля вхідних дверей. Адже кожен поважаючий себе провайдер вважає своїм обов'язком тестувати твій пароль на його відповідність безпеці. Тому ти мусиш придумати складну комбінацію в стилі Штірліца чи Джеймса Бонда. А якщо ти (ой, не дай Боже!) хоч трохи знаєся на безпеці в мережі, то комбінації мають бути найскладнішими. І до кожної реєстрації свій. Адже (ой, не дай Боже!) хтось дізнається хоча би один твій пароль (ти ж не знаєш кому заманеться дізнатися про тебе більше), і він автоматично - найпростішим шляхом - почне цим паролем "відмикати" всі твої реєстрації і екаунти. А там.... А там листи, які ти би не хотів, щоб хтось бачив. Там банківські рахунки. Там твої щоденники із "підзамочними" і приватними записами, які не варто читати "всім підряд". Там фільми, які ти дивишся, і книжки, які ти читаєш.

Ну, і оце банальне, що вже стало анекдотом: "твоя адреса?" - "мальчик собака мейл ру". І "Facebook", його копія - "В контакте", купа всяких "одноклассников"... Колись ми шукали pen-frend-ів через "Пионерскую правду" и якусь там "Зорьку", вільно розсилаючи для друку на їх сторінках свої домашні адреси. Тепер можна зареєструватися на одному з мільйонів таких сайтів і знайти там усіх - від того, хто колись штурнув тебе зі шкільних сходів, до першого-першого кохання із далекого-далекого дитинства.

Життя перестало поміщатися в однісінькій навіть великій поштовій скриньці, що замикається простеньким красивим, хоч і великим, ключем. Воно перемістилося у мільйон різних реєстрацій на неті, захованих за два мільйони супер-складно-комбінованих паролів...

Comments

[athensoh.livejournal.com]

roboform.com - пользуюсь уже много-много лет, и он того стоит

[othersideofwind.livejournal.com]

оно денег хочет...
я такие программы не завожу:)))

[athensoh.livejournal.com]

я тоже обычно не завожу, но для этой сделал исключение много лет назада. Она стоила 20 долларов (один раз в супермаркет сходить), но ни капли не жалею. Кстати, наверняка есть и бесплатные аналоги, можно поискать.

[othersideofwind.livejournal.com]

мне б сначала хотелось бы посмотреть как она "изнутри" работает, чтоб понять для себя что это за "зверь":)))

[athensoh.livejournal.com]

у них есть 30-ти дневное тестирование полной программы есть, так что можешь попробовать. А после 30-ти дней она тоже будет работать, но количество сохраненных паролей ограничивается десятью. Может этого и достаточно будет, но у меня, например, более 700 паролей сохранено уже. Если будут вопросы, отвечу :)

[othersideofwind.livejournal.com]

ну, если ты внимательно читай мой опус... то должен был понять, что 10 - это не про меня:)))

[webbygirl.livejournal.com]

Подумала, что у меня почти на всех почтах/службах один и тот же пароль. Потом вспомнила, как как-то взломала без труда одну почту, просто узнав пароль на аське. Поменять, что ли?

[othersideofwind.livejournal.com]

it's up to you, как говорится:))

[daru-daru.livejournal.com]

Використовуй фрази замість паролів. Так рекомендують профі: шукай на codinghorror.com.

[othersideofwind.livejournal.com]

О... я все рівно намагатимуся туди втикнути (для ускладнення) цифри, символи, великі літери і т.п.:)))

[daru-daru.livejournal.com]

Можеш для себе виробити правило. Наприклад, лише третю літеру замінюєш на цифру тощо.

[othersideofwind.livejournal.com]

та напевно вже якось треба систематизувати, бо лячно - чорті який пароль до чого і який із них до того, що треба:))

[daru-daru.livejournal.com]

Ще варіант - тримати всі свої логіни-паролі в одному текстовому файлі. А сам файл - в запарольованому намертво rar-архіві, що саморозпаковується, на флешці, а флешку носити на шворці на шиї. ;)

[othersideofwind.livejournal.com]

ага, у мене є флешка, яка може бути ключем для запуску компьютера, але я подумала: а як загубиш її - тоді як?...:)

[daru-daru.livejournal.com]

Нє, флешка для запуску - це занадто. Ти ж не якийсь там міністр оборони Канади. :) Файло в архіві цьому, у принципі, можна зберігати будь-де і синхронізувати періодично. А на флешці носити тільки щоб не забути якийсь пароль.

[othersideofwind.livejournal.com]

розкажеш детально як це замутити?:))

[daru-daru.livejournal.com]

1) створюєш будь-де текстовий файл. Пишеш як тобі зручно. У мене, наприклад, так:
сервіс: мило, логін, пароль

Файло запихуєш у рар-архів, що саморозпаковується, з довгим паролем. Рар-архів кладеш на флешку і все.

[othersideofwind.livejournal.com]

дякую, я щось таке вже почала робити, правда без рару поки що, і досить несистематизовано
так що, бачиш, у правильному напрямку інтуїтивно рухаюся:)